"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

12 лютого - Собор Вселенських учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого

12 лютого - Собор вселенських учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Золотоустого

У богослужіннях святі вселенські учителі і святителі Василій Великий, Григорій Богослов та Іоанн Золотоустий називаються рівноапостольними, cтовпами Церкви та вчителями вселенної. Ще за життя здобули вони славу своєю святістю, спасенними проповідями й релігійними творами.

Попри те, що кожен із них у календарі має свій, окремий день пам’яті, 12 лютого святкуємо день їх спільної пам'яті - Собор Вселенських учителів і святителів.

Поштовхом до встановлення цього празника були великі суперечки, що велися в Царгороді за сімсот років після смерті святителів - за правління Олексія I Комніна. Суперечки полягали в тому, хто ж з них зробив більший внесок, а отже має вважатися головним серед святителів.

Одні вище ставили святого Василія Великого, який став зразком архіпастиря, що міцністю духу переміг аріан, не зважаючи на їхню підтримку з боку імператора. Суворий аскет і блискучий церковний адміністратор, Василій залишив нам безцінний дар – складену ним Літургію. А його піклування про бідних не знало меж, простягаючись до створення розвиненої інфраструктури з богаділень, лікарень і притулків.

Інші ж стояли за святого Григорія Богослова, який своїми проповідями й творами змусив навернутися до Православ’я величезну кількість відпалих аріан, підкоривши їх вченням про Богопізнання.

А інші прославляли божественного Златоуста, заперечуючи противникам, що прославлений єпископ Константинополя нітрохи не в меншій мірі, ніж святитель Василь, прагнув боротися з пороками, закликав грішників до покаяння і спонукав народ до вдосконалення за євангельськими заповідями. Так, слова його проповідей крізь століття продовжують закликати до чистого, побожного життя, до турботи про бідних, до милосердя і соціальної справедливості.

Отож, прихильники святого Василія звались василіани, святого Григорія — григоріяни, а святого Іоанна — іоаннітами.

Через деякий час після того, як виникли ці суперечки, у 1084 році явилися ці великі святі, спочатку кожен окремо, а потім всі три разом, - притому не уві сні, а наяву, - Іоанну, єпископу Євхаїтському, найвченішому мужу, дуже досвідченому в еллінській мудрості, який також прославився своїм добродійним життям. Вони сказали йому єдиними устами:

- Ми рівні перед Богом, як ти бачиш, немає у нас ні розділення, ні якоїсь протидії один одному. Кожен з нас окремо, свого часу, натхнений Божественним Духом, написав відповідні повчання для спасіння людей. Чого ми навчилися сокровенно, те передали явно людям. Немає між нами ні першого, ні другого. Якщо ти посилаєшся на одного, то в тому ж згодні і обидва інші. Тому, повели тим, хто сперечається щодо нас, припинити суперечки, бо як за життя, так і після кончини, ми маємо турботу про те, щоб привести до миру і однодумності кінці всесвіту. З огляду на це, з'єднай в один день пам'ять про нас і, як годиться тобі, склади нам святкову службу, а іншим передай, що ми маємо у Бога рівне достоїнство. Ми ж для тих, хто звершує пам'ять про нас, ми будемо заступниками до спасіння, так як ми сподіваємося, що маємо деяку заслугу у Бога.

Сказавши це єпископу, вони стали підніматися на небо, сяючи невимовним світлом і називаючи один одного по імені.

Блаженний єпископ Іоанн негайно відновив мир між тими, що ворогували, так як він був чоловік великий в чесноті і знаменитий в любомудрії. Він встановив свято Трьох Святителів, як і повеліли йому святі, і заповідав церквам святкувати його з належним торжеством.

Відтоді всі троє святителів з’явилися на спільній іконі. А разом із цим – на честь Трьох Святителів почали освячувати православні храми.