"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

9 серпня - пам'ять великомученика і цілителя Пантелеймона

Великомученик і цілитель Пантелеймон

Серед святих Церкви Христової, немеркнучим вінцем слави увінчаний святий великомученик і цілитель Пантелеймон, пам’ять якого відзначається 9 серпня.

Народився він у кінці ІІІ століття, в місті Никомидії (Мала Азія), в сім'ї знатного язичника Євсторгія і був названий Пантолеон (що означає “у всьому лев”), так як батьки бажали бачити його мужнім і безстрашним юнаком. Мати Пантелеймона виховувала сина в християнській вірі. І хоч рано закінчила своє земне життя, проте встигла посіяти в серці свого сина віру в Бога та любов до людей. Батько віддав Пантолеона в язичницьку школу, закінчивши яку юнак почав вчитися медицині у знаменитого в Никомидії лікаря Євфросина.

 Незвичайна краса, гарна поведінка, красномовство були притаманні Пантолеону. Про нього почув імператор Максиміан (284-305) – великий гонитель християн, який захотів зробити його лікарем при своєму дворі.

У цей час в Нікомидії таємно проживали священномученики пресвітери Єрмолай, Єрмип і Єрмократ, які спаслися від спалення 20 тисяч християн в Никомидійській церкві у 303 році. Святий Єрмолай часто бачив юнака і прозорливо передбачав в ньому посудину, вибрану благодаттю Божою. Одного разу пресвітер покликав Пантолеона до себе і почав з ним розмову, під час якої виклав йому основні істини християнської віри. З тих пір Пантолеон щодня заходив до священномученика Єрмолая і з насолодою слухав те, що відкривав йому Божий служитель про Ісуса Христа.

Одного разу, повертаючись від вчителя, юнак побачив мертву дитину, що лежала на дорозі, вкушену єхидною, яка була поруч. Сповнившись співчуття і жалю, Пантолеон став просити Господа про воскресіння померлого і умертвіння отруйного гада. Він твердо вирішив, що в разі виконання його молитви стане християнином і прийме святе Хрещення. І по дії божественної благодаті дитина ожила, а єхидна розлетілася на шматки на очах здивованого Пантолеона.

Після такого дива святий Єрмолай охрестив юнака в ім'я Отця і Сина, і Святого Духа з ім'ям Пантелеймон (всемилостивий).

Ставши християнином, цілитель часто розмовляв із своїм батьком, розкриваючи йому брехливість язичництва і поступово готуючи до прийняття християнства. У цей час Пантелеймон вже був відомий як хороший лікар, тому до нього привели сліпого, якого ніхто не міг зцілити. “Світло очам твоїм поверне Батько світла. Бог істинний, - сказав йому святий, - в ім'я Господа мого Ісуса Христа, що просвіщає сліпих, стань видющий! ” Сліпий відразу ж прозрів, а разом з ним духовно прозрів і батько святого - Євсторгій, і обидва з радістю прийняли святе Хрещення.

Після смерті батька, святий Пантелеймон присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і жебракам. Він безплатно лікував усіх, хто звертався до нього, відвідував ув’язнених і при цьому зціляв стражденних не стільки медичними засобами, скільки закликанням Господа Ісуса Христа. Слава про безкорисливого лікаря поширилася усім містом, і мешканці, залишивши всіх інших лікарів, почали звертатися тільки до святого Пантелеймона. Це спричинило заздрість, і лікарі донесли імператорові, що святий Пантелеймон християнин та лікує християнських в’язнів.

Максиміан вмовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але Пантелеймон визнав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого. Запеклий Максиміан наказав стратити зціленого, а святого Пантелеймона віддав на найжорстокіші муки. Великомученика повісили на дереві і рвали тіло залізними гаками, обпалювали свічками, розтягували на колесі, кидали в кипляче олово, вкидали в море з каменем на шиї. Однак у всіх катуваннях мужній Пантелеймон залишався неушкодженим і з відвагою викривав імператора. Господь неодноразово являвся святому і зміцнював його.

За наказом імператора, святого великомученика кинули на розтерзання диким звірям. Але ті лизали його ноги й відштовхували один одного, намагаючись торкнутися руки святого. Бачачи це, глядачі піднялися з місць і почали кричати: “Великий Бог християнський! Нехай буде відпущений невинний і праведний юнак!” Розлючений Максиміан наказав воїнам рубати мечами всіх, хто славив Господа Ісуса Христа, і навіть рубати звірів, що не зачіпали святого мученика.

Врешті, безумний від люті Максиміан, наказав відрубати Пантелеймонові голову. Воїни привели святого на місце страти і прив’язали до оливного дерева. Коли великомученик почав молитися Господу, один з воїнів ударив його мечем, але меч зробився м’яким, як віск і не причинив ніякої рани. Вражені дивом, воїни закричали: “Великий Бог християнський!” Святий закінчив молитву і почув голос, який кликав страстотерпця до Царства Небесного. Почувши голос з неба, воїни впали на коліна і просили прощення. Вони відмовили продовжувати страту, але  Пантелеймон звелів продовжувати виконувати імператорський наказ, сказавши, що інакше вони не будуть мати з ним частки в майбутньому житті. Воїни зі слізьми попрощалися з ним, цілуючи його.

Коли великомученикові відтяли голову, то з рани разом із кров’ю витекло й молоко, а маслина, до якої був прив’язаний святий, в цей момент зацвіла й сповнилася цілющими плодами. Бачачи це, багато людей увірували в Ісуса Христа. Тіло святого Пантелеймона, кинуте в багаття, лишилося неушкодженим і тоді Никомидійський страстотерпець був похований християнами на прилеглій землі схоласта Адамантія.

Чесні мощі великомученика Пантелеймона частинками розійшлися по всьому християнському світу. Особливо багато їх на Святій Горі Афон. Чесна і многоцілительна глава його зберігається в Руському Афонському Свято-Пантелеймонівському монастирі, в соборному храмі, присвяченому його імені.

На святих іконах цілитель Пантелеймон зображається юнаком в червоному вбранні зі скринькою в лівій і ложечкою в правій руці, як безвідплатний лікар. До цілителя звертаються в молитві від недуг душевних і тілесних. Саме таким він зображений у великій іконі Володимирського кафедрального патріаршого собору в м. Києві, де є часточка його святих мощів.

Ім’я святого великомученика Пантелеймона закликається при звершенні таїнства Соборування, освячення води і в молитві за немічного хворого. Крім служби з каноном святому цілителю є ще й акафіст, який часто читається хворими для отримання зцілення.

Молитва до святого великомученика і цілителя Пантелеймона

О великий Христів угоднику і преславний цілителю, великомученику Пантелеймоне! Ти душею на небесах перед престолом Божим предстоїш і триіпостасною Його славою насолоджуєшся, а тілом і іконою святою на землі в Божественних храмах перебуваєш і даною тобі благодаттю різні чудеса твориш. Споглянь милосердним оком твоїм на людей, що стоять і перед чесною іконою твоєю моляться, благаючи від тебе цілющої допомоги і заступництва; піднеси до Господа Бога нашого теплі твої молитви і випроси душам нашим прощення гріхів. Бо ми через беззаконня наші не можемо підняти очей до висоти небесної, ні піднести голосу моління до Його в Божестві неприступної слави; серцем скрушеним і духом смиренним тебе, заступника милостивого перед Владикою і молитовника за нас грішних, закликаємо, бо ти отримав благодать від Господа недуги відганяти і пристрасті зціляти. Тебе просимо: не зневаж нас недостойних, що молимося тобі й помочі твоєї потребуємо, будь нам у печалях утішителем, у недугах лютих лікарем, у напастях покровителем, для хворих очей прозріння подателем, дітям хворим помічником. Випроси всім все, що для їхнього спасіння корисне, щоб твоїми до Господа Бога молитвами отримали благодать і милість і прославляли всіх благ Джерело і Дароподателя Бога, Єдиного в Тройці Святій, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь