"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

Вознесіння Господнє. Проти владолюбства

Господь навчав у капернаумській синагозі, і всі дивувалися Його вченню, тому що Він вчив як Той, що має владу, а не як книжники (Мф. 7:29). Влада Христа – це не владний тон, а сила впливу на душі й серця людей. Його слово проходило в глибину душі й підкоряло людську совість. Такий вплив слова, сповненого божественною силою, слова від Духа Святого.

Таке воно було і у святих апостолів, а після них – у святих отців та інших учителів Церкви, які говорили не від заумної вченості, а від того, як Дух давав їм провіщати. Це – дар Божий, який зігрівається не тільки шляхом вивчення істини, а більш за все сердечним життєвим її засвоєнням. Де це здійснюється, там слово набуває особливої переконливості, тому що переходить від серця до серця. Звідси походить і влада слова над душами. Книжникам, які говорили і писали від ученості, не дається така сила, тому що вона не доходить до серця.

Є й інший вид влади – це посада, поєднана з правом керувати людьми. Існує духовна і світська влада. Християнин, який одержав ту чи іншу владу, повинен мати здоровий глузд та добру совість. Без розуму начальник буде помилятися, як сліпий; а без доброї совісті буде розоряти, а не творити суспільство.

Чимало бід у нашому суспільстві існує з тієї причини, що начальники не мають розуму. Деякі правдами і неправдами домагаються державних посад, а державного розуму не мають. Від таких начальників користі державі не буде – одні непорозуміння. Інші начальники мають розум і знають, як управляти, але не мають доброї совісті. Відсутність її призводить до зловживання владою. Коли у того, хто наділений владою, немає стримуючого принципу, тобто совісті, він легко може стати на шлях злочину.

Владолюбство є великим злом у людині й початком усілякого зла в суспільстві. Ми знаємо, що беззаконному Іроду не страшно було вбити тисячі невинних немовлят тільки для того, щоб не втратити царську владу. Це було дві тисячі років тому, а скільки невинних людей загинуло у XX столітті! А причина та ж сама – владолюбство! Намагання утримати свою владу над людьми і цілими народами.

О, велике зло – владолюбство! Людина хоче мати владу над іншими, але собою володіти не може. Треба раніше навчитись управляти собою, а тоді вже приймати владу над іншими. Якщо не маєш розуму і доброї совісті, - біжи від цього зла, щоб не погубити себе й інших.

Для християнина будь-яка влада – не благоденство та честь, а тяжкий хрест, з'єднаний з великими і численними трудами та клопотами. Хочеш мати владу над людьми – будь готовий до труднощів і наберися терпіння.

Святитель Тихон Задонський дає таку рекомендацію начальникам: "Коли відчуваєш гнів на підлеглого, - стережися під час гніву карати словом чи ділом, а зачекай, поки гнів ущухне. Оскільки під час гніву не можеш покарати по-християнськи, а зробиш багато непристойного і того, що не личить тобі. Про це ти будеш потім жалкувати, але вже не забереш назад того, що зроблено чи сказано".

Один великий подвижник (авва Орсисій) про тих, хто прагне до влади, каже так: "Сира цеглина, яку поклали у фундамент будинку недалеко від ріки, не протримається там і одного дня, а обпалена вогнем лежить, як камінь. Так і людина, яка має плотські помисли і не сповнена, подібно до Йосифа Прекрасного, вогнем страху Божого, буває знищена владою, як тільки її одержить". А народна мудрість говорить: для того, щоб пізнати людину, треба дати їй владу. Одержана влада над людьми як ніщо інше виявляє погані якості людини. Почесті змінюють норов людський, але рідко на краще. Багато хто був би святим, якби не жив у почестях.

Влада – це велика висота. На неї можна досить легко зійти, але тяжко падати. Ніхто не повинен брати на себе вантаж понад свої сили. І суспільство, і держава, і Церква не можуть існувати без влади, але той, хто хоче мати цю владу, повинен бути покликаним від Бога на це служіння людям і мати розум і чисту совість.

Амінь!

Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет