"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

Неділя Двадцята після П'ятидесятниці. Слово про мертві душі і їх воскресіння через віру і покаяння

Неділя Двадцята після П'ятидесятниці. Слово про мертві душі і їх воскресіння через віру і покаяння

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні свята Церква запропонувала нам по- слухати уривок з Євангелія про воскрешення Ісусом Христом сина вдови з міста Наїна. Нас вражає, як євангеліст декількома словами зумів описати велике горе жінки: “Виносили померлого, єдиного сина у матері, а вона була вдова”. Самот­­­ність! Яка вона страшна! Господь змилосердився над нещасною і сказав: “Не плач!” Ми теж часто кажемо скорботним близьким нам людям: “Не плач!” Але наше слово і слово Господа мають різну силу. Слово Господа несло радість, про яку ридаюча мати навіть і не мріяла. Ісус Христос підійшов до гробу і сказав: “Юначе, тобі кажу, встань!” Мертвий піднявся, сів і почав говорити. Всіх присутніх охопив страх, і всі про­славляли Бога, кажучи: “Великий пророк постав між нами, і Бог відвідав народ Свій” (Див.: Лк. 7, 11-16).

Це надзвичайне явище – воскресіння юнака – є прообразом майбутнього воскресіння усіх померлих. Господь зробив це чудо не тільки заради того, щоб утішити скорботну матір, а також для утвердження нашої віри і надії на загальне воскресіння людського роду.

Будемо про це пам’ятати, браття і сестри, і радіти, що наш Спаситель Ісус Христос переміг смерть і всім нам дарував майбутнє воскресіння. Треба піклуватися про те, щоб ми воскресли на ра­дість і життя вічне, а не на сором і страждання вічне.

Пізнаймо самі себе і зрозуміймо, що кожен з нас має свого мерця, тому що через безліч щоден­них гріхів у нашому живому тілі знаходиться мертва душа. Це дійсно так, бо Ісус Христос назвав деяких жи­вих людей мертвими. Він сказав одному чоловіку, який хотів іти за Ним, але спочатку мав намір поховати ба­тька: “Залиш мертвим ховати своїх мерців” (Мф. 8, 22). А ти іди і проповідуй Царство Боже.

Це дійсно так, кожен грішник має мертву душу, яка може загинути навіки, не припиняючи свого існування. Грішна душа перебуває у постійних страшних муках. Цю мертву душу може воскресити лише Ісус Христос через віру і покаяння. А оскільки ми пос­тійно грішимо, то потрібно постійно таємно каятися перед очима Божими.

Через покаяння мертва душа воскресає стільки разів, скільки грішник сердечно кається. Це означає, що людина може кілька разів на день вмирати і завдяки покаянню від усієї душі і серця стільки ж разів воскресати з мертвих. Писання каже: “Скільки разів упадеш, вставай, і спасешся!”

Який безцінний і великий дар отримали ми від Бога, – віру нашу і покаяння перед Богом! Через віру і покаяння ми щоденно оновлюємося, оживлюємося і примиряємося з Богом. Нема числа нашим гріхам: нема числа і милості Божій у прощенні грішників, які відверто каються. Духовне воскресіння незрівнянно вище за воскресіння тіла. Тут, на землі, воскресає від смерті для життя вічного безсмертна душа, а не тлінне тіло.

“Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос”, – каже ап. Павло (Еф. 5, 14). Коли воскреснеш душею, старайся не помирати знову. Будемо цінувати великий дар Божий – дар очищення, освячення, оживлення, воскресіння нашої померлої від гріха душі. Не треба зневажати благодать і ласку Божу, щоб не вмерти нам навіки. Молитвою і покаянням треба постійно підтримувати спілкування з благодаттю Божою і перемагати потяг до гріха. “Гріх тягне тебе до себе, а ти господарюй над ним!” (Бут. 4, 7). “Побачивши вдовицю, що гірко плакала за сином померлим, Ти змилосердився, Господи, і воскресив його; отже, змилуйся і над нами грішними, Чоловіколюбний, і змертвілі у гріхах душі наші воскреси” (Акаф. Ісусу, конд. 2).

Амінь!

СВЯТІЙШИЙ ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ