"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

Проповідь на Євангельське зачало 28-ої неділі після П’ятдесятниці. Покликаних до Царства Божого багато, а обраних мало

Проповідь на Євангельське зачало 28-ої неділі після П’ятдесятниці. Покликаних до Царства Божого багато, а обраних мало

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні було прочитане Євангеліє про покликаних на вечерю. Один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. Коли настав час вечері, він послав свого раба сказати запрошеним: “Ідіть, бо все вже готове”. І почали всі запрошені, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав: “Я купив землю і мені треба піти й оглянути її, прошу тебе, вибач мені”. Другий сказав: “Я купив п’ять пар волів та йду випробовувати їх; прошу тебе, вибач мені”. Третій сказав: “Я одружився і через те не можу прийти”. Повернувшись, раб доповів про це своєму господареві. Тоді, розгнівавшись, господар дому сказав своєму рабу: “Піди швидше на вулиці й провулки міста, і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих”. І сказав раб своєму господареві: “Господарю, зроблено все як ти велів, і ще є місце”. Господар сказав рабу: “Піди на дороги і загороди й умовляй всіх прийти, щоб наповнився дім мій. Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері”. Закінчив Господь Ісуса Христос Свою притчу словами: “Багато званих, та мало обраних” (Лк. 14, 16-24).

Читати далі...

Проповідь на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці

Введення в храм Пресвятої Богородиці

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

В день свята Введення до храму Пресвятої Діви Марії ми зібралися, щоб у молитві висловити наші почуття благоговіння й вдячності перед Тією, Яка стала Матір’ю Сина Божого. Щастя бути під покровом Божої Матері нагадує нам про те, що був час, коли люди не знали Спасителя світу.

Віруючі люди тих далеких часів жили надією та вірою в Майбутнього Відкупителя. Ще тоді, коли наші прабатьки – Адам і Єва – після вчинення першого гріха зі страхом і трепетом слухали Божий присуд, – уже тоді в цьому присуді було обіцяння благості Божої до грішних людей: “Сім’я жони зітре голову змія” (Див.: Бут. З, 15). Це означало, що через багато-багато років Той, Хто прийме тіло від Жони, Хто буде народжений Жоною, буде переможцем зла і диявола. Багаторазово Господь повторював людям це обіцяння, щоб приготувати їх до прийняття Спасителя.

Читати далі...

Проти наклепу

Всі ми знаємо, що життя Господа нашого Ісуса Христа було безгрішним, вчення - святим і піднесеним, Його благодіяння нещасним та стражденним були незліченними і відомими всьому народу. Ніякої причини для осудження нашого Спасителя не було. Ми знаємо, що Господь втілився і постраждав за наші гріхи, заради нашого спасіння. Але вороги Ісуса Христа не вірили, що Він - Спаситель світу, і вважали Його звичайною людиною. Вони ненавиділи Його і, врешті-решт, добилися засудження Його на розп'яття та смерть.

Який засіб обрали вороги Ісуса Христа, щоб засудити невинного і безгрішного? Наклеп! Такий же засіб, до якого вдаються і в наш час заздрість, злоба і неправда людська, щоб очорнити, принизити і згубити людину. Наклеп завжди був і є засобом боротьби з добрими людьми.

Читати далі...

Де немає миру, там немає і Бога!

Серед багатьох дарувань Бог нагородив нас двома здатностями, однаковою мірою важливими для нашого духовного життя: пам’ятати і забувати. Коли нам роблять добро, почуття вдячності вимагає пам’ятати про нього. Коли ж нам заподіють зло, християнська любов вимагає забути його.

Преподобний Ісидор Пелусіот з цього приводу сказав так: "Благодіяння записуй на міді, а образу – на воді".

Ще премудрий Сирах повчав: "Залиш образу щиросердному твоєму, і тоді помолишся, і гріхи твої простяться".

А Господь наш Ісус Христос ставить прощення гріхів у пряму залежність від прощення ближніх. Він заповідав: "Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших" (Мф. 6: 14-15).

Читати далі...

Вознесіння Господнє. Проти владолюбства

Господь навчав у капернаумській синагозі, і всі дивувалися Його вченню, тому що Він вчив як Той, що має владу, а не як книжники (Мф. 7:29). Влада Христа – це не владний тон, а сила впливу на душі й серця людей. Його слово проходило в глибину душі й підкоряло людську совість. Такий вплив слова, сповненого божественною силою, слова від Духа Святого.

Таке воно було і у святих апостолів, а після них – у святих отців та інших учителів Церкви, які говорили не від заумної вченості, а від того, як Дух давав їм провіщати. Це – дар Божий, який зігрівається не тільки шляхом вивчення істини, а більш за все сердечним життєвим її засвоєнням. Де це здійснюється, там слово набуває особливої переконливості, тому що переходить від серця до серця. Звідси походить і влада слова над душами. Книжникам, які говорили і писали від ученості, не дається така сила, тому що вона не доходить до серця.

Читати далі...

Про шлюб і розлучення

Однією із гострих проблем сучасності є розлучення і неправильне ставлення до шлюбу. У чому ж полягає сутність шлюбу? Шлюб – це Божественне установлення, дане людям до гріхопадіння, коли вони ще знаходилися в раю. Тоді Бог сказав: "Не добре бути чоловікові одному"(Бут. 2:18). Чому не добре бути чоловікові одному? Тому, що основою духовного життя є любов. Бог є любов, яка у Святій Трійці виливається в Отця на Сина і Святого Духа, у Сина – на Отця і Святого Духа, у Святого Духа – на Отця і Сина. А Адам, створений за образом і подобою Божою, був один. Його любов не мала на кого виливатися, тому Бог сказав: "Не добре бути чоловікові одному". Єва була створена для того, щоб Адам любив її і щоб вона любила Адама, бо й вона створена за образом і подобою Божою, а тому повинна була теж мати кого любити. І це був перший шлюб в людському роді. Шлюб був установлений Богом для любові.

Читати далі...