"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

Неділя 31-ша. Слово про духовну сліпоту

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні у прочитаному уривку з Євангелія ви чули про чудесне зцілення Ісусом Христом одного сліпця в Єрихоні. Цей сліпець мав міцну віру, що Син Давидів, як він називав Ісуса Христа, неодмінно зцілить його від сліпоти. І коли на його волання: “Сину Давидів, помилуй мене!” – ті, що йшли попереду, говорили: “Замовкни”, – він ще голосніше став кричати: “Сину Давидів, помилуй мене!” А голосно він кричав тому, що Господь знаходився не біля нього, а на певній відстані. Господь зупинився і звелів привести сліпця і, коли той підійшов, спитав його: “Чого ти хочеш від Мене?” Він сказав: “Господи, щоб мені прозріти”. Ісус Христос сказав йому: “Прозри! Віра твоя спасла тебе”. Сліпець умить зцілився від своєї недуги й побачив світло і пішов за Господом, прославляючи Бога. Весь народ, який був свідком цього чуда, хвалив Бога.

Читати далі...

Проповідь на Євангельське зачало 30-ї неділі після П’ятдесятниці. Шлях до вічного життя

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Одного разу до Ісуса Христа підійшов один з юдейських начальників і запитав, що йому робити, щоб успадкувати вічне життя. Господь сказав йому: “Заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою”. Він відповів, що все це зберігає і виконує з юності своєї. Почувши це, Ісус Христос сказав йому: ”Ще одного не вистачає тобі – все, що маєш, продай і роздай убогим і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною”. Але той, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий. Ісус Христос, побачивши, що він засмутився, сказав: “Як тяжко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже! Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Царства Божого!” Ті, що чули це, сказали: “То хто ж може спастися? Господь відповів: “Неможливе для людей – можливе для Бога” (Лк. 18, 18-27).

Що ж це означає? Невже у Царство Боже лише один шлях – бідність і убогість? Невже всім ні про що не треба дбати або придбаного позбутися? Чи забороняє Господь взагалі матеріальні блага? Хто ж потрапить у Царство Боже, якщо його будуть позбавлені всі, що мають багатство: адже кожен має щось із матеріальних благ, живучи на землі? Мабуть, так розмірковували ті, хто чув ці слова Христові, і тому із здивуванням запитали: “То хто ж може спастися?” Можливо, і тепер багато хто думає так.

Читати далі...

19 січня - Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа

Хрещення Господнє

19 січня (6 січня ст.ст.) Свята Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике двунадесяте неперехідне свято. Свято Хрещення Господнього – одне із самих древніх свят християнської Церкви. Його всановлення відноситься ще до апостольських часів. Древня назва свята - „ФЕОФАНІЯ”, що означає Богоявлення.

Слово „хрещу” по-грецьки означає „погружаю у воду”. Не можливо зрозуміти сенс і важливість хрещення, не роз’яснивши перш за все символічного значення води, про яке говориться у Старому Завіті. Вода – початок життя. Саме з води беруть свій початок всі живі істоти. Де немає води, там пустеля.

Читати далі...

Слово на свято Хрещення Господнього

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Ми святкуємо Хрещення Господа нашого Ісуса Христа. А це нагадує нам і про наше власне хрещення та змушує замислитися про ті обітниці, які ми наклали тоді на себе на все життя привселюдно перед лицем Церкви. Ці обітниці говорять дуже визначено: “зрікаюся сатани і всіх діл його” і одночасно з’єднуюся з Христом.

Промовляючи ці слова устами хрещених своїх батька й матері, ми дава­ли обіцяння бути вірними послідовниками Ісуса Христа і ревними вико­навцями Його заповідей. Але насправді: чи дійсно ми з’єдналися з Христом і чи живемо так, як хоче Він від нас? Чи дійсно ми у своєму житті здійснюємо Його святу волю, чи завжди виконуємо євангельські заповіді? Навряд чи совість наша дозволить нам сказати це з повною впевненістю і твердістю. Краще признаймося, браття і сестри, що ми християни більше за назвою, а не за своїм життям, що поведінка наша йде врозріз з євангельськими вимогами.

Читати далі...

Проповідь на неділю після Різдва Христового. Спасіння – це постійна боротьба добра зі злом у самому собі

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні cвята Церква нагадує нам про дві події, які стояли поруч і були про­ти­лежними одна одній: це народження Христа Спасителя та невинна смерть вифлеємських немовлят. Одна подія радісна, друга – надзвичайно скорботна. Одна свідчить про безмежну любов Божу, друга виявила злобу і жорстокість людини.

Волхви, або східні мудреці, керовані незвичайною зіркою, прийшли в Єрусалим та й питають: “Де є народжений цар Юдейський? бо ми бачили зірку його на сході” (Мф. 2, 2). Запитання засмутило царя Ірода. Первосвященики і книжники юдейські, до яких звернувся Ірод, відповіли, що, за передріканням одного із пророків, Христос повинен народитися у Вифлеємі. Якби цар Ірод керувався здоровим глуздом, він повинен був би зрозуміти, що і незвичайна зірка, і пророцтво про місце народження Христа свідчили про те, що тут діє безпосередньо Сам Бог. А що можна протиставити всемогутності Божій? Нічого!

Читати далі...

Неділя перед Різдвом Христовим. Віра – велика духовна сила, без якої неможливе духовне життя

В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!

Дорогi браття i сестри!

Наближається велике свято - Рiздво Господа нашого Iсуса Христа вiд Пресвятої Дiви Марiї. З безмежної любовi Божої до свiту i до людини народився як чоловiк Син Божий. Вiн став новим Адамом - початком нового роду людей, визволених вiд первородного грiха "ветхого Адама".

Отже, Син Божий народився, щоб визволити людей вiд первородного грiха древнього Адама. А якi наслiдки ми маємо вiд Адама? Грiх i смерть! Кожна людина, що народжується в цей свiт, народжується за законом грiха i смертi.

Грiх живе в нашiй природi. Люди часто грiшать не тому, що люблять грiх, а тому, що прихильнiсть до зла перемагає добро. Усвiдомлюючи це, ап. Павло вигукує: "Бiдна я людина! Хто визволить мене вiд цього тiла смертi?" (Рим. 7, 24). Крик душi ап. Павла про визволення вiд грiха i смертi був криком людства, яке усвiдомлювало свою немiч у боротьбi з грiхом i смертю. Найкращi представники людства жили вiрою у грядущого Спасителя, Який повинен був визволити людство вiд грiха i смертi. Вiра - це велика духовна сила, що надихає людей на великi дiї. Вона сягає далеко за межi свiту в царину вiчностi. На вiрi будувалось i донинi будується спасiння свiту. Ось чому ап. Павло шукає i знаходить у Праотцiв вiру, якою вони жили i перемагали в життi за рiзних обставин.

Читати далі...