"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

Неділя 10-та після П'ятдесятниці. Слово проти диявола і злих духів

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Євангельські читання дають нам привід говорити про буття диявола, про руйнівну смертоносну діяльність його.

І життя наше нинішнє настійливо вимагає, щоб ми усі дуже уважно поставилися до цієї теми. Бо незнання наше, або сором’язливе замовчування, або навіть і заперечення буття цієї страшної сили робить нас перед нею зовсім обеззброєними, і вона може вести нас, як овець на заклання, до загибелі.

Ми часто перестаємо розуміти, де світло і де темрява, де життя, а де смерть. Найбільшою перемогою злої сили, без сумніву, слід визнати те, що багатьом поколінням людей вона прищепила думку, що начебто диявола зовсім нема.

З певного часу, коли через нашу безтурботність і духовний сон ми позбулись покрова Божої благодаті, диявол постає перед нами в усьому своєму злобному вигляді, він виступає як жива відчутна дійова сила, і сила люта.

Господь застерігає усіх, хто живе на землі й ві­рує слову Його, і закликає до пильності, коли говорить: “Я бачив сатану, що, як блискавка, впав з неба” (Лк. 10, 18).

А в іншому місці Священного Писання про диявола говориться: “І не знайшлося йому місця на небі. І в страшній люті зійшов він на землю”, щоб ходити по ній, жити на ній і “рикати, як лев, шукаючи, кого б пожерти”.

Читати далі...

Проповідь на Євангельське зачало 29-ї неділі після П’ятдесятниці. Про зцілення десяти прокажених

Проповідь на Євангельське зачало 29-ї неділі після П’ятдесятниці. Про зцілення десяти прокажених

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

В Євангелії дуже часто зустрічаються згадки щодо прокази – цього страшного лиха Сходу. Нині ви чули євангельське оповідання про чудесне зцілення Господом Ісусом Христом десяти прокажених. Важко уявити собі весь жах становища прокаженого – ті фі­зич­ні та моральні страждання, на які приречений він хворобою і від яких не буде іншого рятунку, крім смерті.

Зважаючи на заразні властивості прокази, давні закони передбачали сувору постанову, з метою відділення хворих від здорових, – постанову, кот­ра всім тягарем падала на самих нещасних прокажених. Їм не дозволялося жити в межах міст і сіл, а також під страхом смерті заборонялося стикатися зі здоровими людьми. Жалюгідні, всіма знехтувані, вони тинялися попід людськими поселеннями і вселяли в усіх жах своїм наближенням. Не маючи за собою жодної провини або злочину, вони перебували ніби поза законом, і кожен зустрічний міг убити їх цілком безкарно, коли б вони насмілилися підійти до нього ближче дозволеної відстані. Крім фізичних страждань, вони змушені були терпіти ще й тяжку моральну муку, яка зав­давала їм страждання більшого, ніж сама хвороба.

Читати далі...

Неділя 27-ма після П'ятидесятниці. Порушення четвертої заповіді Божої веде до духовного голоду

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

В одній з юдейських синагог Iсус Христос навчав народ у суботу, про що говориться у сьогоднішньому євангельському читанні. Там була жінка, яка вісімнадцять років страждала від духа немочі. Вона була скорчена і не могла стояти прямо. Побачивши її, Господь сказав: “Жінко, ти звільнена від своєї недуги” – і поклав на неї руки; вона одразу ж випросталася і стала славити Його.

Але старійшина синагоги обурився, що Ісус Христос зцілив жінку у суботу. Замість того, щоб радіти разом зі зціленою жінкою, старійшина висловив своє невдоволення і при цьому послався на Закон Мойсея. Звернувшись до народу, він сказав: “Є шість днів, в які дозволено робити; в ті й приходьте зцілятися, а не в день суботній”.

Господь посоромив цього законника перед усім народом. Він сказав йому: “Лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати? А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не належало визволити від цих пут у день суботній?” (Див.: Лк. 13, 10-16).

Це євангельське оповідання вчить нас того, що добрі справи не гріх робити і в святі дні. Але заповідь Божа про сьомий день, тобто святковий день, залишається в силі. Христос не скасував жодної з десяти заповідей. Він поглибив їх і навчив людей, як треба їх розуміти і виконувати.

Читати далі...

Проповідь на Євангельське зачало 25-ї неділі після П'ятидесятниці. Про милосердного самарянина як приклад людинолюбства

propovid-na-evangelske-zachalo-25-ji-nedili-pislya-p-yatidesyatnitsi-pro-miloserdnogo-samaryanina-yak-priklad-lyudinolyubstva

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Притча про милосердного самарянина була сказана Господом на пояс­нення одному законникові, який не розумів, що йому слід робити, щоб ус­падкувати вічне життя. На закінчення притчі Господь дав йому настанову: “Йди і ти роби так само”. Ця настанова звернена до всьо­го християнського світу і до кожного християнина зокрема. Питання про сенс життя, про спасіння, про вічне життя і зараз непокоїть багатьох. Гранично ясну відповідь на це питання, яке хвилює людину, дав Ісус Христос. Він однаково ставився до всіх, хто дорожить своїм спасінням, для кого пи­тання про вічне життя не є лише звичайною цікавістю.

Милосердний самарянин являє нам зразок, який ми, за велінням Божим, повинні наслідувати. Що ж він зробив такого особливого, надзвичай­ного, що Сам Господь поставив його за приклад людинолюбства? Та нічого особливого. Він зробив тільки те, що підказували йому серце і совість, зро­бив просто і природно, за одним порухом співчуття. Просто і природно це виходить лише у тих, хто має добре серце і чисту совість.

Читати далі...

Проповідь на Євангельське зачало 24-ї неділі після П’ятдесятниці. Тільки християнство має вчення про воскресіння мертвих

Проповідь на Євангельське зачало 24-ї неділі після П’ятдесятниці. Тільки християнство має вчення про воскресіння мертвих

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні Євангеліє розповідає нам про воскрешення Господом дочки Іаіра, начальника юдейської синагоги, і про зцілення кровоточивої жінки через лише доторкання нею до одежі Христа. Євангеліє говорить, що до Ісуса Христа прийшов Іаір, припав до Його ніг і просив прийти до нього в дім, бо його дочка, років дванадцяти, лежить при смерті. Коли ж Господь ішов, то народ тиснув Його. Одна жінка, яка страждала дванадцять років від кровотечі, витратила все своє майно на лікарів і не могла вилікуватися, – підійшла ззаду, доторкнулася до краю одежі Ісуса Христа, і в ту ж мить кровотеча у неї припинилася. Господь сказав: “Хто доторкнувся до Мене?” Він запитав не тому, що не знав, хто до Нього доторкнувся, а щоб виявити перед народом віру жінки. Коли ж усі відмовлялись, ап. Петро сказав: “Наставнику, народ оточує Тебе і тисне, – а Ти говориш: хто доторкнувся до Мене?” Але Христос продовжував говорити: “Хтось доторкнувся до Мене, бо Я відчув, як сила вийшла з Мене”. Жінка, бачачи, що не може утаїтися, з тремтінням підійшла, упала перед ним і розповіла Йому перед усім народом, з якої причини доторкнулася до Нього і як тієї ж миті зцілилася. На цю відвертість Христос сказав їй: “Дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе, іди з миром!”

Коли Він ще говорив про це, приходить хтось із дому начальника синагоги та й каже Іаіру: “Дочка твоя вмерла, не турбуй Учителя”. Але Ісус Христос, почувши про це, сказав Іаіру: “Не бійся, тільки віруй, і спасенна буде”. Коли вони прийшли в дім, Господь не дозволив ввійти нікому, окрім Петра, Іоана, Якова та батька й матері. Всі плакали і ридали за нею, а Він сказав: “Не плачте, вона не вмерла, а спить”. Всі глузували з Нього, бо знали, що вона померла. Він же вислав усіх геть, взяв її за руку і сказав: “Дівчино, встань”. І дух повернувся до неї, вона одразу ж встала, і Він наказав дати їй їсти. Батьки були здивовані. Господь же повелів їм не розповідати про це нікому.

Два чуда створив Ісус Христос: зцілив кровоточиву жінку і воскресив із мертвих дочку Іаіра. Все це зробив Ісус Христос, щоб підтвердити Своїм послідовникам, що Він не тільки людина, а й Бог. Чудо восрешення дочки Іаіра свідчить, що Христос як Бог має владу над смертю і що Він заради того і прийшов у світ, щоб визволити людство від найбільшого в світі зла – смерті людини.

Читати далі...

Проповідь на Євангельське зачало Двадцять третьої неділі після П’ятдесятниці. Хто відкидає буття диявола і злих духів, той перебуває під їх владою

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

В Євангельському читанні ви чули про біснуватого з Гадаринської країни і про зцілення його Ісусом Христом. Біси мучили нещасного, і від того життя його було надзвичайно тяжким. Ісус Христос показав Свою владу над цілим легіоном нечистих духів і тим засвідчив, що Він є Син Божий, Якому підвладне все у світі. Біси за дозволом Спасителя ввійшли у стадо свиней і всі загинули в морі.

Євангеліє ясно свідчить про те, що злі духи дійсно існують, і не треба сумніватися в їх бутті. За попущенням Божим вони можуть чинити зло як людям, так і тваринам.

У бутті злих духів ми переконуємося з книг Святого Письма, із свідчень святих отців Церкви та із житій угодників Божих. У книзі Буття оповідає­ться, як диявол з’явився у образі змія Адаму та Єві і спокусив її порушити заповідь Божу. Через це обоє вони стали порушниками волі Божої і дійсно пізнали, що таке добро, яким вони насолоджува­лись у раю, і вкусили гіркоту зла від страждань, хвороб і смерті. Тому-то диявол і називається чоловіковбивцею споконвіку, тобто від початку (Ін. 8, 44).

В книзі Іова пишеться, що диявол, за попущенням Божим, у праведного Іова спочатку забрав майно і погубив його дітей, а потім уразив його самого лютою проказою з голови до ніг. Ап. Іоан вчить: “Хто чинить гріх, той від диявола, бо спочатку диявол згрішив” (1 Ін. 3, 8).

Читати далі...