"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

25 липня Православна Церква вшановує ікону Божої Матері “Троєручиця”

Ікона Пресвятої Богородиці “Троєручиця”

Історія чудотворної ікони Пресвятої Богородиці “Троєручиця” пов’язана з долею великого церковного піснетворця і автора догматичних трактатів - преподобного Іоана Дамаскіна (пам’ять 4/17 грудня).

У часи іконоборчих гонінь VIII століття преподобний Іоан твердо стояв на захисті шанування святих ікон, гаряче викривав єретиків. До його праць належить три трактати, в яких, на підставі Святого Письма і святоотецьких переказів, він доводить правильність іконошанування.

Візантійський імператор-єретик Лев III Ісавр вирішив перешкодити Іоану писати праці на захист ікон. Але Іоан не був підданим його імперії, а жив у Дамаску, будучи міністром при дворі халіфа. Тоді імператор Ісавр підступно обмовив преподобного Іоана Дамаскіна перед дамаським халіфом в державній зраді наступним чином.

Від імені Іоана було складено підроблений лист, в якому Іоан нібито пропонував імператорові свою допомогу в завоюванні сірійської столиці. Цей лист і відповідь на нього імператора були спрямовані халіфу. Іоана відсторонили від посади та покарали, відсікши кисть правої руки, яку повісили на міському майдані для всенародного огляду.

Тільки ввечері святий Іоан випросив віддати йому свою руку. Приложивши кисть до відсіченої руки, Божий угодник впав на коліна перед іконою Божої Матері, довго зі сльозами просив у Неї зцілення руки, яка писала на захист Православ’я. Після сердечної молитви піснетворець задрімав та побачив у сонному видінні Саму Пресвяту Богородицю, Яка сказала преподобному, що йому дарується зцілення, та наказала безустанно трудитися цією рукою на славу Господню. Прокинувшись, святий Іоан побачив, що кисть його приросла до пораненого місця і рука стала здоровою.

Переповнений почуттям глибокої вдячності Небесній Владичиці за Її милість, святий Іоан створив хвалебну пісню Матері Божій “Тобою радується, Благодатна, всяке творіння”, яка в богослужінні стала використовуватися в якості Задостойника на Літургії святителя Василія Великого.

Бажаючи залишити пам'ять про чудесне зцілення, піснетворець приложив до нижньої частини ікони руку, виготовлену із срібла, від цього ікона отримала назву “Троєручиця” (з інших джерел, преподобний сам дописав третю руку на іконі).

Роздавши свій багатий маєток бідним, Іоан був зарахований простим послушником у Лавру преподобного Сави Освяченого (пам'ять 5/18 грудня), яка знаходилася біля Єрусалиму, взявши з собою туди чудотворну ікону Богородиці. Тут “Троєручиця” перебувала близько п’яти століть.

На початку XIII століття з особливої милості Пречистої Діви чудотворна ікона була подарована Лаврою святителю Саві Сербському і перенесена ним до себе на батьківщину. Під час нападу турків на Сербію (XIVст.) християни, бажаючи захистити святиню, доручили її опікуватися самій Цариці Небесній. Вони поклали святий образ на віслюка, який без наглядача дійшов до Святої Гори Афон і зупинився біля воріт сербського Хіландарського монастиря. З великою духовною радістю ченці прийняли ікону і поставили її у вівтарі соборного храму.

Наприкінці XVIII століття в Хіландарі трапилася наступна подія. Коли в обителі помер ігумен, обрання нового супроводжувалося суперечками. Зібравшись за звичаєм на Утреню, братія помітила, що ікона “Троєручиця” стоїть не на своєму місці у вівтарі, а на ігуменському. Ченці повернули її у вівтар, але чудотворний образ знову і знову повертався на ігуменське місце. Братія нічого не розуміла, доки в обитель не прийшов всіма шанований старець-затворник, відкривши для ченців волю Божої Матері. Небесна Владичиця, щоб припинити суперечки, побажала Сама зайняти ігуменське місце і керувати монастирем. З цього часу і досі в Хіландарській обителі незмінно виконується свята воля Цариці Небесної - тут обирається не ігумен, а тільки намісник, завідуючий монастирськими справами. Під час богослужіння він стоїть біля ігуменського місця, де знаходиться чудотворна ікона “Троєручиця”. Прикладаючись до ікони, братія свято вірить, що отримує благословення від самої Богородиці, їх Небесної Ігумені.

Під час набігу турків на Афон, Пречиста Діва неодноразово охороняла обитель від іновірців. Загарбники не раз були налякані видінням таємничої Жінки, Яка обходила навколо стін обителі, охороняючи хіландарських ченців.

На Русі ікона Божої Матері “Троєручиця” отримала особливу повагу при Патріархові Ніконі. Привезену 28 червня 1661 року з Афона копію чудотворної ікони Патріарх розмістив у заснованому ним на Істрі Воскресенському монастирі, який був названий Новим Єрусалимом. Звідси копія ікони “Троєручиці” розповсюдилася в землях Русі. Багато з них прославилися як чудотворні.

Так, одна з найбільш прославлених ікон Пресвятої Богородиці “Троєручиці” знаходиться в Києві, в Свято-Троїцькому чоловічому монастирі.

Збереглось повір’я, згідно з яким якась дівчина з невиліковно хворою рукою, почувши про київську ікону, пішки прийшла поклонитися їй з Молдавії, після чого повністю видужала. Після щирої молитви перед київською іконою отримав зір приведений із Харкова сліпець. Літом 1889 року завдяки молитвам перед іконою Божої Матері “Троєручиці” серед монахів Свято-Троїцької обителі була зупинена епідемія тифу.

У 1934 році монастир був закритий,але чудотворна ікона не була втрачена. Деякий час віруючі зберігали її в себе вдома, а згодом передали до Київського Покровського жіночого монастиря.

Перед іконою Пресвятої Богородиці “Троєручиця” моляться під час душевного неспокою, при хворобах рук та ніг, а також при пожежех.

Святкування ікони Божої Матері “Троєручиця” звершується два рази на рік: 11 липня та 25 липня.

Молитва до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою “Троєручиця”

О, Пресвята Преблагословенна Діво Богородице Маріє! Припадаємо і поклоняємося Тобі перед святою чудотворною Троєручною іконою Твоєю, згадуючи преславне чудо Твоє через зцілення відсіченої правиці преподобного Іоана Дамаскина від ікони цієї; заради цього знамення, яке і донині є видимим на ній в образі третьої руки, до зображення Твого прикладеної. Молимося Тобі і просимо Тебе, Всеблагу і Всещедру роду нашого Заступницю, почуй нас, і як блаженного Іоанна, який у скорботі і хворобі до Тебе взивав, почула Ти, так і нас не відкинь, скорботних і хворих від ран різних пристрастей, що до Тебе від щирої і смиренної душі старанно вдаємося. Ти бачиш, Всемилостива, немочі, озлоблення і нашу потребу у Твоїй допомозі і заступництві, бо ми з усіх сторін ворогами оточені і не маємо нікого, хто допомагав би і захищав би, якщо тільки Ти змилосердишся до нас, Владичице.

Щиро молимося Тобі: почуй наш скорботний голос і допоможи нам святоотцівську православну віру до кінця наших днів непорочно зберігати, всі заповіді Господні постійно виконувати, щире покаяння за гріхи наші завжди Богові приносити і сподобитися мирної християнської кончини життя нашого і доброї відповіді на Страшному суді Сина Твого і Бога нашого. Його ж ублагай за нас материнською Твоєю молитвою, нехай не засудить нас за беззаконня наші, але нехай помилує нас із великої і невимовної Своєї милості, о Всеблага! Почуй нас і не позбавляй нас Твоєї державної допомоги, щоб Тобою живих одержавши спасіння, ми оспівували і прославляли на землі народженого від Тебе Спасителя нашого Господа Ісуса Христа, Йому ж належить слава і держава, честь і поклоніння разом із Отцем і Святим Духом нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.