"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

Ікона Пресвятої Богородиці "Нев'янучий цвіт"

Ікона Пресвятої Богородиці "Нев'янучий цвіт"

16 квітня Православна Церква прославляє ікону Божої Матері "Нев’янучий цвіт".

Про цю чудотворну святиню не так багато відомостей. Свою історію вона починає з Афону, її появу на святій горі відносять до 16-17 століття. На іконі Пресвята Богородиця на одній руці тримає Ісуса Христа, а в другій - білу квітку, яка символізує нев’янучий цвіт дівоцтва і непорочності Пречистої Діви, до Якої так і звертається Свята Церква: "Ти єси Корінь дівування і Нев'янучий Колір чистоти".

 Перші списки з цього образу належать до дуже давніх часів. Від них звершувалося багато чудес. Оригінал же ікони  (16 століття) знаходиться у північній Греції — в монастирі Преображення, який розташований на висоті 615 метрів над рівнем моря. Образ написаний на стіні. Як розповідають паломники, образ Пречистої Діви має надзвичайно притягуючу силу.

Шановані списки з чудотворної ікони  знаходяться по всьому світу, один з яких є і в Україні.

Перед іконою моляться насамперед за те, щоб зберегти себе в чистоті і праведності, а також за щасливе заміжжя, здоров`я дітей, сімейне благополуччя.

Здавна в церковних писаннях зустрічається порівняння Пресвятої Богородиці з "нев’янучою, пахучою квіткою". Колись на схилах Афону росли безсмертники, які вважалися символом чистоти; афонські монахи на згадку про непорочну чистоту Пресвятої Богородиці назвали цю квітку Богородичною і використовували її в іконографії.

На грецькому острові Кефалонія, що знаходиться недалеко від святої гори, Господь являє православним людям багато чудес, для зміцнення їхньої віри. Тут існує традиція приносити в храм у день Благовіщення Пресвятої Богородиці білі лілії, подібні до тої, з якою явився до Неї архангел Гавриїл. Ці квіти вкладаються в кіот ікони Божої Матері, де і залишаються без води аж до Успіння Богородиці. І ось тут стається диво: на сухих, потрісканих від спеки стеблах лілій, покладених під скло, без води і сонця, розпускаються ніжно-білі квіти – і це через 5 місяців після того, як вони були зрізані! Священнослужителі кажуть, що ці сухі стебла лілій подібні до наших душ, що засохли від безвір`я і сумнівів. І коли на цьому стеблі розквітає білосніжна лілія, вона нагадує нам, що для Бога немає нічого неможливого, і що наша душа, заплямована гріхами, може розквітнути, подібно до квітки.

Молитва до Пресвятої Богородиці
перед Її іконою "Нев’янучий Цвіт"

О, Пресвята і Пренепорочна Мати Діво, надіє християн і пристановище грішних! Захисти всіх тих, що у нещастях до Тебе прибігають, почуй зітхання наші, прихили вухо Твоє до наших молитов. Владичице і Мати Бога нашого, не зневаж тих, що потребують Твоєї допомоги, не відкинь нас грішних, врозуми і навчи нас; не відступи від нас, рабів Твоїх, за нарікання наші. Будь нам Матір'ю і Покровителькою, вручаємо себе милостивому Покрову Твоєму. Приведи нас грішних до тихого та спокійного життя; нехай ми оплачемо наші гріхи. О, Мати Маріє, наша преблага і швидка заступнице! Покрий нас своїм заступництвом, захисти від ворогів видимих і невидимих, пом’якши серця злих людей, що стають проти нас. О Мати Господа Творця нашого! Ти є корінь дівоцтва і нев'янучий цвіт чистоти і ціломудрости, пошли допомогу нам немічним, збуреним тілесними пристрастями, заблукалим серцями. Просвіти наші душевні очі, щоб ми бачили шляхи правди Божої. Благодаттю Сина Твого зміцни нашу слабу волю для виконання заповідей, щоб ми визволились від всілякої біди і скорботи, і оправдались Твоїм предивним заступництвом на страшному суді Сина Твого. Йому віддаємо славу, честь і поклоніння нині , повсякчас, і на віки вічні. Амінь.