"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

Ікона Божої Матері Неустанної Помочі

Ікона Божої Матері Неустанної Помочі

Ікона Божої Матері Неустанної Помочі  шанується як православними так  і католиками  по всьому світі.

Давній переказ Східної Церкви розповідає про те, що святий апостол Лука намалював цю ікону за життя Пресвятої Богородиці. Коли Діва Марія побачила на власні очі цю ікону, то промовила: "До тієї ікони прив’яжу свою опіку".

У першій половині V століття цариця Пульхерія перенесла цю ікону до Царгорода та збудувала для неї церкву, яку назвали Одиґітрією, тобто Провідницею. Згодом почали так називати і саму ікону. Її вшановували не тільки в столиці - слава про неї поширилась на весь Схід. Згодом ікону почали відмальовувати, а копії під ім'ям Одиґітрії, або Провідниці розійшлися по всьому світу. На Русь теж потрапили деякі ікони, наприклад, Смоленська, Страсна.

1453 року турки здобули Царгород і разом з іншими пам'ятками християнської старовини спалили й ікону Одиґітрії. Пропала ікона, але збереглися її копії. Однією з таких копій є ікона Матері Божої Неустанної Помочі.

Зі збереженого донині опису справжньої Одигітрії можемо стверджувати, що ці обидві ікони були схожими. Перші відомості про неї з’явилися в одній з церков на острові Крит. Як сама Одигітрія, так і її копія були у великій пошані й славились чудами.

 У 1496 році  Царгород був зайнятий турками. Греки не мали сили опертися лютому ворогові,  вони або переховувалися по лісах, або втікали на захід, в чужі краї. Поміж утікачами був також побожний купець із острова Крит, який утік до Італії і там повинен був замешкати. Він не хотів, щоб турки-мусульмани загарбали  образ Пресвятої Божої Матері, тому взяв цю ікону з собою до Італії.

На шляху постала на морі страшна буря і, здавалося, що корабель потоне. Подорожні вже втратили надію на рятунок. В тому нещасті виносить побожний купець ікону Божої Матері і заохочує подорожніх у щирій молитві просити Її про поміч. І сталося диво - буря втихла і корабель безпечно причалив до італійського берега.

Побожний купець оселився у домі свого приятеля, невдовзі захворів і помер. Але перед смертю він просив, щоби привезену ним ікону Матері Божої  якнайшвидше передали до якоїсь римської церкви для загального поклоніння і шанування. Приятель пообіцяв виконати останню волю вмираючого, але обітниці не дотримав. Сам він хотів кожної хвилини віднести цю святу ікону до якої-небудь церкви, але його жінка, якій дуже гарна ікона припала до вподоби, не хотіла за жодну ціну випустити її зі своїх рук.

Не допомогло і те, що Пречиста раз у раз з'являлася уві сні цьому чоловіку, нагадуючи, щоб виконав обіцянку. Врешті попередила, що за кару він невдовзі помре. Так і сталося. Але це не зломило опору жінки. Аж одного разу явилась Божа Мати малій донечці тієї вдови та промовила: "Скажи мамі, що Мати Божа Неустанної Помочі наказує віддати ікону до церкви. Якщо не послухаєте, всі помрете." Тоді вдова злякалася й виконала волю Божої Матері.

27 березня 1499 року урочисто, в присутності багатьох людей перенесено ікону до церкви св. Матея, що стояла на Есквілинській горі та належала монахам чину св. Августина. Триста літ втішалися монахи дорогоцінним скарбом, а мешканці Риму були свідками не одного чуда цієї ікони Божої Матері.

У 1789 році вибухає у Франції велика революція. Повних п'ять літ французи мордували себе взаємно, доки Наполеон Бонапарте не поклав кінець переворотові. Коли зорганізував сильну армію, став пострахом всієї Європи. Королі, цісарі упокорялися перед його могутністю, а він, у своїй гордості, рушив зі своїми військами на Італію. Зайняв Рим. Святішого Отця Папу Римського заарештував ї як в'язня привіз до Франції, а церкву св. Матея зруйнував і зрівняв із землею.

В 1814 р. Папа Пій VII повернувся назад до Риму. Прийняв кермо християнського світу, а скривдженим августинам як відшкодування за зруйновану церкву віддав іншу, під покровом Пречистої Діви Марії Пустерульської. Августини перенеслися до нового монастиря, забрали з собою врятовану ікону Матері Божої Неустанної Помочі і поставили її не в церкві, але у монастирській каплиці.

Літа минали і чудотворна ікона Божої Матері Неустанної Помочі опинилася в забутті. І ось одного разу один монах, шукаючи щось у монастирських записках, наткнувся на згадку про чудотворну ікону Пресвятої Матері Божої Неустанної Помочі. Тоді всі римські монахи почали розшукувати цю ікону і віднайшли дорогоцінну пам'ятку на превелику радість усього християнського світу.

На прохання  монахів, Папа Пій IX, передав віднайдену ікону в їхні руки, а в 1865 р. монахи, в присутності 20000 чоловік, торжественно внесли її до своєї церкви св. Альфонса, де ця чудотворна ікона знаходиться до теперішнього дня.

Пресвята Богородиця  чує кожного, хто шанує Її ікону, у своїх потребах про поміч благає. Щорічно до Риму прибувають прочани  і просять Небесну Заступницю про різні помочі в своїх скорботах. І вона, Мати Неустанної Помочі, Мати Милосердя, щедрою рукою обдаровує своїх дітей різними чудотворними ділами.

Молитва  до Пресвятої Богородиці на честь Її ікони Неустанної Помочі

О, Мати Неустанної Помочі! Оце клячить у Твоїх стіп нужденний грішник, що шукає в Тебе опіки й всю надію на Тебе покладає.  Мати милосердя, змилосердися надо мною! Чую, що всі називають Тебе захистом і надією грішників. Будь же мені захистом, будь моєю надією. Поможи мені ради любові Ісуса Христа. Подай руку нужденному грішникові, що Тобі поручається і віддається назавжди на Твою службу. Благословлю Бога й подяку Йому складаю за те, що в Своїм милосерді натхнув мене великим довір'ям до Тебе: це довір'я уважаю запорукою свого вічного спасіння. Признаю, що, як давніше я так часто грішив, то це було тому, що я не шукав у Тебе захисту. Знаю, що з Твоєю поміччю переможу, знаю, що мені поможеш, якщо Тобі це поручу, боюся тільки, щоб у небезпечних спокусах я не занехав Тебе взивати і через те сам не спричинив своєї загибелі. Прошу Тебе отже й всім серцем благаю, щоб у всіх підступах пекла я завжди шукав у Тебе захисту і кликав: Маріє, ратуй мене! Мати Неустанної Помочі, не дозволь, щоб я втратив Бога. Амінь.