"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

14 жовтня - Покрова Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Ікона  "Покрова Пресвятої Богородиці"

14 жовтня Православна Церква відзначає одне з великих і значних церковних свят року – Покрова Пресвятої Богородиці – встановленого на честь явлення Божої Матері у 910 році в Константинопольському Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресвятої Діви Марії, Її головний покров і частина поясу, перенесені з Палестини в V столітті).

Це свято  вважається символом захисту, заступництва і розради, молитви про порятунок світу від незгод і страждань. Цього дня віряни просять у Цариці Небесної захисту і допомоги.

Згідно з історичними джерелами, події, що лягли в основу свята, відбувалися 910 року у Візантійській імперії. Під час війни греків з сарацинами, Константинополь був оточений ворогом, захисникам міста загрожувала неминуча загибель. 1 жовтня (за ст. ст.), під час облоги Царгорода, мешканці  Константинополя зібралися на Всенічну службу до Влахернського храму. Можемо уявити, як молились вони до Матінки Небесної, чекаючи на ранок смерті від меча сарацин, які були за віросповіданням мусульманами.

Святий Андрій Юродивий, молячись у Влахернському храмі, в слізній молитві  побачив, як сама Божа Мати спустилася з небес по східцях у супроводі святого Хрестителя Господнього Іоанна і святого апостола Іоанна Богослова та, вставши на коліна, молилася зі сльозами на очах про порятунок людей від незгод і страждань, потім, підійшовши до Престолу, продовжила свою молитву, закінчивши яку, зняла зі своєї голови білий покров (омофор) і простягнула його над тими, що моляться в храмі, захищаючи від ворогів – видимих і невидимих. Пресвята Владичиця сяяла Небесною славою.

Святі Андрій та Єпіфаній, що удостоїлись бачити Богоматір, Яка молилася за людей, довгий час дивилися на це славне явлення Покрову Пречистої. У Влахернській церкві збереглася пам’ять про дивне заступництво Богоматері. Так Богородиця врятувала Константинополь від розорення і загибелі людей.

Заступництво Божої Матері не стало загальноцерковним святом у Константинопольській Церкві, але його відзначали православні у Влахерні.

Влахернські будівники, які зводили Успенський собор Києво-Печерської лаври, перенесли його на Русь. І уже в XII столітті на Русі з'явилися храми на честь Покрову Божої Матері.

В Україні велика кількість храмів освячена саме на честь Покрову Пресвятої Богородиці, що є доказом того, що наші благочестиві предки з древності урочисто вшановують це свято. Козацтво України споконвіку вважало Пресвяту Богородицю своєю особливою покровителькою. Образ Богородиці вінчав козацькі хоругви та штандарти, цю ікону обов'язково брали в морські та сухопутні походи, перед битвами служили їй молебні. Церква на Січі завжди була Покровською. Хоча немилосердна історія не раз руйнувала й переносила на нові місця Січовий табір, але ця традиція не змінювалася. Куди б доля не заносила козаків, завжди з ними була ікона Пресвятої Богородиці. Так, після зруйнування Січі царицею Катериною, козаки понесли з собою лише ікону Пречистої Богородиці.

Свято Покрови Пресвятої Владичиці  відкриває нам таємницю небесного життя, таємницю того, чому ми ще живі, чому Господь все ще терпить нас і не поспішає карати. Виявляється, Божа Мати простягає і до цього дня над усіма нами свій молитовний омофор і молиться Синові про всяку душу християнську, хоча і не маємо очей, гідних це побачити. У сучасних нелегких обставинах життя українського народу, так важливо просити Покрову над нами Пречистої Діви Марії. Адже уся наша історія свідчить про Її особливу любов до України, і певним є, що Вона не залишить нас і тепер, коли ми так потребуємо Її заступництва перед Богом. З ревною синівською молитвою припадімо до Неї, благаючи спасіння та допомоги.

Молитва до Пресвятої Богородиці чоловіка, сущого в скорботі й озлобленні

Царице моя преблага, надіє моя Богородице, пристановище сиріт і подорожніх заступнице, скорботних радосте, покривджених покровителько, бачиш мою біду, бачиш мою скорботу, допоможи мені як немічному, управи мене як подорожнього; кривду мою знаєш, розріши її як хочеш; бо я не маю іншої помочі, крім Тебе, ні іншої заступниці, ні благої утішительки, тільки Тебе, о Богомати; охорони мене і покрий мене навіки-віків. Амінь.