"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

6 липня - Володимирської ікони Божої Матері

Володимирська ікона Божої Матері

За благочестивими переказами, ікона Володимирської Божої Матері була написана євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким сидів за трапезою Спаситель з Пречистою Матір'ю і праведним Йосипом Обручником. Божа Матір, побачивши цей образ, промовила: "Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя з цією іконою нехай буде".

До половини V століття ця святиня залишалася в Єрусалимі. При Феодосії Молодшому її перенесли до Константинополя, звідки в 1131 році вона була надіслана на Русь як подарунок Юрію Долгорукому від Константинопольського Патріарха Луки Хрисоверха. Ікону поставили в жіночому монастирі міста Вишгорода, недалеко від Києва, де вона відразу прославилася багатьма чудесами. У 1155 році син Юрія Долгорукого, св. князь Андрій Боголюбський, бажаючи мати у себе прославлену святиню, перевіз ікону на північ, до Володимира, і помістив її в спорудженому ним знаменитому Успенському соборі. З того часу ікона отримала назву Володимирська.

Коли, 13 квітня 1185 року згорів  Володимирський собор, ікона  чудесним чином збереглася. Подальша історія образу пов'язана вже цілком з Москвою, куди її вперше перенесли у 1395 році під час навали хана Тамерлана.

Під час хресного ходу з чудотворною іконою, що прямував з Володимира до Москви, коли незліченна безліч народу стояла на колінах по обидва боки дороги і благала: "Матір Божа, спаси землю Російську!", Тамерлану було видіння. Перед його внутрішнім зором постала висока гора, з вершини якої спускалися святителі із золотими жезлами, а над ними в променистому сяйві з'явилася Велична Богоматір. Вона звеліла йому залишити межі Росії. Прокинувшись в трепеті, Тамерлан запитав про значення видіння. Йому відповіли, що це Матір Божа, велика Захисниця християн. Тоді Тамерлан віддав наказ полкам відійти назад.

На згадку про це чудесне позбавлення Русі від навали Тамерлана, в день зустрічі у Москві Володимирської ікони Божої Матері, 8 вересня - встановлене урочисте церковне свято Стрітення цієї ікони, а на самому місці зустрічі  споруджено храм, навколо якого пізніше розташувався Стрітенський монастир.

1930 року чудотворна ікона  потрапляє до Державного історичного музею, а пізніше — у Третьяковську галерею, де перебуває і зараз під назвою "Володимирська Богоматір".

Святкування на честь Володимирської ікони Пресвятої Богородиці буває кілька разів на рік (3 червня, 6 липня, 8 вересня).

Цей святий образ Божої Матері  зазвичай  ставлять  в домашній іконостас,  нею благословляють дітей і вінчаються. До ікони моляться про захист від інноплемінників, за укріплення у вірі православній, про збереження від єресей і розколів, про примирення ворогуючих, про збереження Вітчизни.

Молитва до Божої Матері на честь Її чудотворної ікони Вишгородська (Володимирська)

До кого вдамося, Владичице?
До кого припадемо у скорботі нашій, якщо не до Тебе, Царице Небесна?
Хто плач наш і зітхання прийме, якщо не Ти, Пренепорочна, Надіє християн і Пристановище нам, грішним?
Хто перевершить Тебе у милості?
Прихили слух Твій до нас, Владичице, Мати Бога нашого, і не відкинь тих, що потребують допомоги Твоєї: почуй стогін наш, підкріпи нас, грішних, врозуми і навчи, Царице Небесна, і не відступи від нас, рабів Твоїх, Владичице, за нарікання наше, але будь нам Матір’ю й Заступницею, і передай нас милостивому покрову Сина Твого.
Влаштуй нашу долю, як Сама зволиш, і приведи нас, грішних, до тихого й мирного життя, щоб, оплакуючи гріхи наші, ми раділи з Тобою завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.  Амінь