"Ось джерело, облаштуй його, криницю зроби - і воно вдарить на повну силу.

Зроби витоку і купальню восьмигранну, щоб праворуч люди входили, а ліворуч виходили. Ми будемо прибувати сюди до купальні, як люди купатимуться."

Свята Трійця

20 квітня - ікони Божої Матері "Живоносне Джерело" (перехідне святкування у Світлу п'ятницю)

Ікона Божої Матері "Живоносне Джерело"

У п'ятницю Світлого тижня Православна Церква вшановує пам'ять ікони Пресвятої Богородиці “Живоносне Джерело” (перехідне святкування у Світлу п'ятницю). В цей день, після Літургії, перед іконою проводять церковний чин освячення води, якою віряни окроплюють свої городи й сади та закликають допомогу Господа і Богородиці на дарування урожаю.

Образ Божої Матері “Живоносне Джерело” відносять до чудотворних ікон, історичне коріння яких сягає вікових глибин. Традиція шанування ікони бере початок від середини V століття. Відзначення свята цього святого образу Пресвятої Богородиці було встановлене у пам’ять оновлення храму в Константинополі, званого “Живоносним Джерелом“, та вчинених тут див. Храм було збудовано візантійським імператором Левом І при криниці, від вод якої силою Пресвятої Богородиці відбувалися зцілення. Першим дивом, яке зумовило створення храму, було наступне.

В час, коли Лев ще був воєводою та проходив спекотного дня серед кипарисів у Булуклійському гаю, то зустрів сліпця, що заблукав і не міг знайти дороги вже декілька днів. Незрячий був дуже знесилений і мучився спрагою. Воєвода перейнявся співчуттям до страждань чоловіка і вирушив на пошуки хоч якогось джерела, щоб напоїти немічного, але води ніде не знайшов.

Коли, нарешті, стомлений та засмучений, він повертався до сліпого, то з гущавини лісу раптом почув голос: “Леве, не сумуй та не трудися довго шукати воду, вона побіля тебе. Увійди усередину гаю, там ти знайдеш живу воду. Зачерпни та вгамуй спрагу немічного. Змочи йому очі, до нього повернеться зір. А хто Я, що мешкає тут, ти невдовзі дізнаєшся. Я допоможу тобі звести тут храм на Мою честь, в якім усі благочестиві, які з вірою линуть до Мене, отримуватимуть здійснення своїх благих побажань та зцілення від недуг“.

Лев справді відшукав неподалік воду і, коли напоїв незрячого та змочив йому очі, той миттю прозрів. Ця подія сталася 4 квітня 450 року. Слава про це диво швидко рознеслася повсюди і віряни поспішали до цілющого джерела.

Коли Лев став імператором, то збудував величний храм на честь Божої Матері, і джерело отримало назву “Живоносного”.

У ХV столітті царгородський храм “Живоносного Джерела“ був зруйнований турками. До руїн храму було приставлено стражника, який забороняв наближатись до цього місця. З часом суворість заборони пом’якшилась, і християни спорудили там невелику церковцю. Проте й вона у 1821 році була зруйнована, а джерело засипане. Християни знову розібрали руїну, відкрили джерело і, як і раніше, черпали з нього воду. Незабаром, в одному з вікон, серед уламків, було віднайдено, напівзотлілий від часу та вологості, листок із записом десяти чудес від “Живоносного джерела”, які відбувалися з 1824 по 1829 роки.

При султані Магмуді ІІ православні у Османській Імперії отримали деяку свободу у звершенні богослужінь. Вони скористалися нею, щоб утретє воздвигнути храм над цим джерелом. І уже у 1835 році із великою урочистістю Патріарх Константин, у співслужінні двадцяти архиєреїв та при великій кількості богомольців, освятив храм. При храмі було влаштовано лікарню та богадільню.

На іконі Пресвятої Богородиці, іменованої “Живоносне Джерело“, Матір Божа із Богомладенцем Ісусом зображується сидячою у купелі. Іконографія цього образу Божої Матері походить від типу Нікопея Кіріотісса (Володарка Переможниця). Іконографічна схема являє собою зображення Богородиці із Немовлям на грудях, поясне чи поколінне, усередині широкої чаші. Початково образ був без зображення джерела, згодом до композиції було включено чашу (фіалу). У більш пізні часи стали зображати на іконі також водойму та фонтан.

Образ Божої Матері “Живоносне Джерело” — один із найулюбленіших серед християн. Глибоко шанував його преподобний Серафим Саровський Чудотворець і закликав вірних приходити й молитися перед цією іконою. Ті, хто з вірою молиться біля святого образу Пресвятої Богородиці в храмах Живоносного Джерела, зціляються від недуг. Однак, не лише там, а й у кожному храмі Пресвята Діва дарує втіху та зцілення всім, хто звертається до Неї з молитвами. Адже благодать і сила Божа не обмежуються одним місцем. Всюди, де тверда непохитна віра й палка щира любов до Божої Матері, виливається на людей невичерпне джерело Її милості.

Свято на честь ікони Божої Матері “Живоносне джерело” прийнято відзначати двічі на рік. Один раз це відбувається 4 квітня, так як саме в цей день у 450 році з'явилася Богородиця благочестивому воїну Льву, звелівши звести в гаю храм на Її честь і молитися в ньому про здоров'я й порятунок православних християн. У цей день неодмінно служиться акафіст до Божої Матері на честь Її ікони “Живоносне джерело”.

Друге свято відбувається в п'ятницю Світлої седмиці. Цього дня церква згадує оновлений храм на честь цього образу, що знаходився колись поблизу Константинополя. Крім чину водосвяття, святкування супроводжується також Великоднім хресним ходом.

Молитва до Пресвятої Богородиці на честь Її ікони “Живоносне джерело”

О, Пресвята Діво, Всемилостива Царице і Владичице Богородице, Життєдайне Твоє Джерело, що виточує цілющі дари на здоров’я душ і тіл наших і на спасіння світу Ти подала нам, тому з вдячністю усердно молимо Тебе, Царице Пресвята: моли Сина Твого й Бога нашого дати відпущення гріхів для всякої душі скорботної й озлобленої, що є милістю і розрадою та від нещасть, скорбот і хвороб звільнення. Подай, Владичице, (храму цьому) цим людям покров (і святій обителі цій укріплення), містам збереження, країні нашій від напастей – спасіння й охорону, щоб ми мирно тут прожили життя земне і в майбутньому віці сподобилися бачити Тебе, Заступницю нашу, у славі Царства Сина Твого й Бога нашого, Йому ж слава й держава належить, з Отцем і Пресвятим Духом повік. Амінь.